Темпи наступу Росії в Україні впали до рівня Першої світової війни, що свідчить про втрату військової ініціативи. Це має критичне значення для подальшого розвитку конфлікту.
Росія, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, стикається з суттєвими труднощами у веденні бойових дій. Згідно з дослідженням Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), опублікованим 1 липня 2026 року, російські збройні сили зазнають надзвичайно високих втрат, що суттєво впливає на їх здатність продовжувати наступальні операції. Аналітики Сет Джонс та Райлі МакКейб зазначають, що з початку війни до червня 2026 року Росія втратила приблизно 1,4 мільйона військових, з яких від 400 000 до 450 000 є безповоротними втратами.
Ці цифри є безпрецедентними, адже вони перевищують загальні втрати США у всіх війнах після Другої світової війни в чотири рази та сукупні втрати СРСР і Росії за той же період у дев’ять разів. Щомісячні втрати Росії в першій половині 2026 року становили від 30 000 до 34 000 осіб, що перевищує її здатність вербувати нових солдатів, яка сягає близько 27 000 новобранців на місяць. Співвідношення втрат між Росією та Україною, яке раніше складало 2:1 або 3:1, у 2026 році зросло до 8:1 на користь України.
Застій наступу та втрата територій
Дослідники CSIS констатують, що російський наземний наступ фактично зупинився. Просування окупаційних військ вимірюється десятками метрів на добу, що робить його одним із найповільніших у військовій історії за останнє століття. Поблизу Костянтинівки середній темп просування становить лише 50 метрів на день, навколо Покровська – 70 метрів, а навколо Слов’янська – 90 метрів на день. Це порівняно з битвою на Соммі під час Першої світової війни.
Навесні 2026 року російський територіальний контроль в Україні почав скорочуватися. У квітні та травні російські війська втратили більше територій, ніж змогли захопити, що призвело до чистої втрати близько 400 квадратних кілометрів. Це перші щомісячні чисті втрати РФ із серпня 2024 року.
Роль штучного інтелекту та українські удари
Українські збройні сили успішно використовують новітні технології, зокрема штучний інтелект, у своїх військових операціях. Дослідники CSIS відзначають успішність української кампанії з повітряного перехоплення, яка активно використовує безпілотники та ракети. Україна завдавала ударів як по ближніх цілях, таких як Крим і Бєлгород, так і по віддалених, зокрема авіабазі Українка, яка розташована на відстані понад 6000 кілометрів від Києва.
Особлива увага у звіті приділяється інтеграції штучного інтелекту. Український автономний ударний безпілотник Hornet, вартістю 6000 доларів і радіусом дії до 150 км, використовує бортовий ШІ для аналізу відео в реальному часі, розпізнавання легітимних цілей від макетів та здійснення ударів без потреби у супутниковому зв’язку, що робить його невразливим до російських систем радіоелектронної боротьби. За оцінками, понад 90% російських втрат у так званих “зонах ураження” є наслідком роботи безпілотників.
Контекст та наслідки
Втрата ініціативи Росією свідчить про значні труднощі, з якими стикаються її збройні сили в Україні. Поєднання високих втрат, дефіциту поповнення та новітніх українських технологій значно ускладнює російським військам можливість продовжувати наступальні дії. Це може призвести до подальшого посилення міжнародного тиску на режим Володимира Путіна та зростання внутрішньої нестабільності в Росії.
У той же час, Україна активно впроваджує нові технології та розширює виробництво для потреб фронту. Під час візиту до Дубліна президент Володимир Зеленський запропонував Ірландії укласти спеціальну угоду у сфері безпілотних технологій під назвою Drone Deal. Усередині держави запускається масштабне виробництво вибухових речовин, яке дозволить українським компаніям суттєво збільшити щомісячний тоннаж виготовленої продукції.
Незважаючи на зміни у настроях населення, більшість українців залишається впевненою у перемозі. Проте, порівняно з першими роками повномасштабного вторгнення, думки респондентів щодо майбутніх кордонів країни розділилися. Це свідчить про складність ситуації, яка вимагає від українського керівництва продовження активної роботи як на фронті, так і на дипломатичному полі.
Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/rosiyskiy-nastup-stav-naypovilnishim-sered-1782958127.html