Об’єднані Арабські Емірати оголосили про вихід з ОПЕК та ОПЕК+ у критичний момент, коли війна з Іраном паралізує постачання нафти через Ормузьку протоку. Це може мати значні наслідки для світового нафтового ринку.

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) стали центром уваги світового нафтового ринку, оголосивши про свій вихід з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та розширеної версії ОПЕК+. Цей крок відбувається у найгірший для нафтового картелю момент, адже війна з Іраном паралізує постачання через Ормузьку протоку. Це рішення може суттєво вплинути на світові ціни на нафту, а також на єдність та стратегію ОПЕК у майбутньому.

ОПЕК, заснована в 1960 році, є міжнародною організацією, яка об’єднує найбільших виробників нафти. Її основна мета – координувати політику видобутку нафти серед країн-членів, щоб впливати на світові ціни. ОПЕК+ включає додаткові країни, такі як Росія, що не є членами ОПЕК, але беруть участь у спільних угодах про видобуток нафти. Таким чином, вихід ОАЕ, одного з найбільших виробників нафти у світі, може стати серйозним випробуванням для картелю.

Вихід ОАЕ з ОПЕК відбувається на тлі конфлікту з Іраном, який призвів до паралізації постачання нафти через Ормузьку протоку. Ця вузька морська артерія, яка розділяє Іран і Оман, є ключовим маршрутом для транспортування п’ятої частини світової нафти та зрідженого газу. Виробники нафти з Перської затоки вже відчувають труднощі з експортом, а вихід ОАЕ створює додатковий тиск на ринок.

Наслідки для ОПЕК та світового ринку

Рішення ОАЕ про вихід з ОПЕК може мати далекосяжні наслідки для організації та світового нафтового ринку в цілому. ОПЕК, яка довгий час намагалася демонструвати єдність, тепер стикається з ризиком розколу. Внутрішні суперечки щодо квот на видобуток та геополітичних питань можуть стати ще більш гострими.

Вихід ОАЕ також послаблює позиції Саудівської Аравії, яка є фактичним лідером ОПЕК. Саудівська Аравія, як найбільший експортер нафти, грає ключову роль у формуванні стратегії картелю. Втрата такого потужного союзника, як ОАЕ, може зменшити її вплив і ускладнити досягнення спільних рішень.

Американська реакція та роль Трампа

Вихід ОАЕ з ОПЕК є значною перемогою для президента США Дональда Трампа, який давно критикував цю організацію за штучне завищення цін на нафту. Трамп неодноразово заявляв, що США захищають членів ОПЕК, а ті, в свою чергу, використовують це для нав’язування високих цін на нафту. “Ми захищаємо членів ОПЕК, а вони експлуатують це, нав’язуючи високі ціни на нафту”, – заявив Трамп. Він також прямо пов’язав американську військову підтримку країн Перської затоки з цінами на паливо.

Вихід ОАЕ може послужити додатковим аргументом для Трампа у його критиці ОПЕК. Це створює можливості для США впливати на світовий ринок нафти та формувати свою енергетичну політику більш незалежно від картелю.

Вплив на ціни на нафту та економіку України

На світовому ринку нафти вже відчуваються наслідки виходу ОАЕ з ОПЕК. Ціна на нафту марки Brent зросла майже на 2%, досягнувши тритижневого максимуму в 107,97 долара за барель. Це сталося після того, як переговори між США та Іраном зайшли в глухий кут. Така динаміка може зберігатися і надалі, що призведе до зростання цін на нафту в усьому світі.

В Україні зміна цін на нафтовому ринку безпосередньо впливає на вартість пального на автозаправних станціях. У травні головним фактором для українських водіїв стане можливе скасування паливного кешбеку, що збільшить реальні витрати на заправку, навіть якщо цифри на стелах АЗС не зміняться. Це може викликати невдоволення серед населення та посилити економічний тиск на домогосподарства.

Таким чином, рішення ОАЕ про вихід з ОПЕК у період нестабільності на світовому ринку нафти має потенціал для значних змін у глобальній енергетиці. Це може вплинути на стратегічні рішення країн-виробників нафти, включаючи Саудівську Аравію, та створити нові виклики для країн-імпортерів, таких як Україна. Світовий нафтовий ринок стоїть на порозі важливих змін, які можуть мати довготривалі наслідки для глобальної економіки.

Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/oae-vihodyat-opek-tli-viyni-iranom-reuters-1777380744.html