Росія активно застосовує безпілотники “Молнія-2”, які створюють нові виклики для українських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ці дрони відзначаються простою конструкцією та масовістю використання, що ускладнює їх нейтралізацію.

За даними видання Forbes, “Молнія-2” є одним з основних елементів нової стратегії Росії у військових діях проти України. Через обмеження в застосуванні артилерії, Росія все частіше покладається на дрони, які здатні виконувати як ударні, так і розвідувальні завдання. Це дозволяє їм ефективно обходити захист українських систем ППО і створює нові загрози для оборони країни.

Безпілотник “Молнія-2” має розмах крил близько 1,5 метра і може нести до 5 кг корисного навантаження. Його оснащено електродвигуном, що дозволяє розвивати швидкість до 120 км/год. Дрон може перебувати в повітрі близько 40 хвилин і долати відстань до 40-60 км залежно від конфігурації. Раніше “Молнія-2” використовувала один двигун і FPV-камери для наведення, проте нові модифікації отримали два двигуни, оновлений фюзеляж і вдосконалену авіоніку.

Як дрони “Молнія-2” ускладнюють роботу РЕБ

Однією з ключових особливостей “Молнії-2” є її здатність ускладнювати роботу українських систем радіоелектронної боротьби. Зокрема, ці дрони можуть працювати на різних частотах, що знижує ефективність глушіння сигналу. В результаті українські системи РЕБ змушені охоплювати ширший спектр частот, що призводить до розподілу потужності і зниження ефективності впливу на кожному окремому діапазоні.

Крім того, деякі модифікації “Молнії-2” використовують альтернативні способи передачі сигналу, що також ускладнює їх нейтралізацію. Для підтримки ефективного придушення потрібні значно більші ресурси і координація між різними елементами оборони.

Особливості конструкції та застосування

Конструкція “Молнії-2” передбачає децентралізоване складання, що значно спрощує транспортування і розгортання дронів на полі бою. У розібраному вигляді дрон перевозиться у рюкзаках, а невелика команда збирає його безпосередньо поблизу лінії фронту та запускає за допомогою пневматичної катапульти.

БПЛА має кілька варіантів застосування. Ударні модифікації можуть нести різні типи боєприпасів, включно з кумулятивними зарядами та запалювальними елементами. Розвідувальні версії оснащені оптичними датчиками для спостереження та ідентифікації цілей. Також існують конфігурації, які можуть переносити інші дрони, збільшуючи їхню дальність.

Тактика протидії “Молнії-2”

Україна застосовує багаторівневу систему оборони, яка поєднує засоби радіоелектронної боротьби та кінетичні системи ураження. Зокрема, використовуються зенітні комплекси, переносні ракети, великокаліберна зброя, а також дрони-перехоплювачі.

Проте “Молнія-2” відрізняється від типових FPV-дронів: вона має більшу швидкість і може діяти на низьких висотах, що знижує ефективність стрілецької зброї і обмежує можливості перехоплення. Дальність польоту дозволяє запускати такі дрони з глибини території, що розширює зону їх застосування і створює додаткові ризики для об’єктів, які не мають щільного прикриття ППО.

Для підвищення ефективності, оператори “Молнії-2” використовують прості, але ефективні тактичні прийоми: змінюють маршрути, уникають прогнозованих траєкторій, коригують висоту польоту та застосовують маневри на фінальній ділянці для ускладнення перехоплення. Використовується також камуфляж, що знижує помітність дронів як з повітря, так і з землі.

Українська відповідь: розвиток дронів-перехоплювачів

Україна змушена адаптувати свої засоби радіоелектронної боротьби та кінетичні системи. Важливим елементом протидії стали дрони-перехоплювачі, які активно впроваджуються в українську систему оборони. За словами міністра оборони Михайла Федорова, з початку 2026 року армія отримала вдвічі більше таких засобів, ніж за весь 2025 рік. Це дозволяє зменшити навантаження на ракетну ППО.

Ці дрони довели свою ефективність у бойових умовах. Зокрема, лише у березні вони знищили понад 33 тисячі ворожих безпілотників. Така активність сприяє підвищенню безпеки на фронті та зменшенню ризиків, пов’язаних із застосуванням дронів з боку противника.

Таким чином, “Молнія-2” стала важливим викликом для української оборони. Проте завдяки впровадженню нових технологій та тактичних рішень Україна зберігає можливість ефективно протидіяти загрозам з боку дронів, постійно адаптуючи свої підходи до умов сучасного поля бою.

Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/dron-300-dolariv-zmi-diznalisya-k-rosiyska-1777320824.html