Північна Корея протягом десятиліть виступає головним технічним донором ракетної програми Ірану, допомагаючи йому досягти міжконтинентальних рівнів. Це співробітництво має великий вплив на геополітичну стабільність у регіоні та світі.

Співпраця між Північною Кореєю та Іраном у сфері ракетних технологій розпочалася ще у 1980-х роках, коли Іран гостро потребував зброї для війни з Іраком. За словами експерта Брюса Бехтола, співатор книги “Союзники-ізгої”, саме Північна Корея стала першим постачальником ракет “Скад” для Тегерану. Перші 100 таких ракет Іран отримав саме від КНДР, і з цього часу Пхеньян не лише продавав зброю, а й передавав критично важливі технічні знання.

Підтримка північнокорейських інженерів дозволила Ірану модернізувати отримані ракети, що призвело до створення системи “Qiam” з дальністю польоту 800 кілометрів. Також у 1993 році іранська делегація відвідала випробування ракети “Нодонг” у КНДР. Це випробування стало важливим кроком у співпраці обох країн, що завершилося контрактом на 150 ракет і будівництво заводу поблизу Ісфахана, де почалося виробництво ракет “Шахаб-3”.

Технічний прогрес та його наслідки

Сьогодні технологічні досягнення, отримані Іраном завдяки співпраці з КНДР, дозволяють йому тримати під прицілом увесь Ізраїль. Ракети “Emad” та “Ghadr” з дальністю до 1 900 кілометрів є прямим результатом модифікацій, проведених за допомогою КНДР. Проте, військова допомога Пхеньяна не обмежується тільки ракетними технологіями.

Північна Корея також активно бере участь у будівництві “невидимої” інфраструктури для Ірану. Зокрема, фахівці з КНДР були залучені до зведення підземних ядерних об’єктів у “Натанзі” та “Ісфахані”. Ці бункери є надзвичайно складними для знищення без застосування надпотужних американських бомбардувальників B-2.

На додаток, Пхеньян допоміг Хезболлі побудувати тунельну мережу в Лівані довжиною понад 70 кілометрів. Цей проект оцінюється у 13 мільйонів доларів. На морі ситуація також складна: Північна Корея продала Ірану 14 підводних човнів класу “Йоно”, передала 46 швидкісних катерів для диверсійних операцій, а також побудувала заводи для самостійного виробництва цих систем.

Глобальна мережа нестабільності

Військова співпраця для Пхеньяна є питанням виживання економіки. Брюс Бехтол стверджує, що лише від операцій із Росією з кінця 2023 року КНДР заробила близько 20 мільярдів доларів, що майже дорівнює всьому річному ВВП країни. ООН-експерт Вільям Ньюкомб припускає, що загальна вартість збитків від розповсюдження корейських технологій може перевищити 1 трильйон доларів.

У цьому контексті аналітики використовують термін CRINK для позначення неформального союзу Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї. Хоча ці країни не мають формальної угоди, їхні двосторонні зв’язки створюють глобальну мережу нестабільності, що впливає на безпеку в різних регіонах світу.

Пряма участь КНДР у війні проти України на боці РФ є відомою. Вже є докази безпосередньої участі Північної Кореї у війнах на Близькому Сході. Під час атаки ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року було знайдено 122-мм ракети КНДР, кулемети Type 73 та гвинтівки Type 58 із корейським маркуванням.

Можливі наслідки та глобальні зміни

Експерти наголошують, що поки війна в Україні триває, Росія залишатиметься головним клієнтом Кіма Чен Ина. Проте, стратегічна цінність КНДР для Кремля може впасти після завершення бойових дій. Це змусить Пхеньян ще агресивніше шукати ринки збуту в Ірані та інших гарячих точках.

Згідно з останніми даними, ядерний арсенал КНДР здатен подолати американську систему ПРО. КНДР вже має близько 50 ядерних боєголовок і щороку здатна виробляти матеріал ще для приблизно 20. Ця ситуація викликає серйозну стурбованість серед міжнародної спільноти.

Сестра диктатора Кім Чен Ина, Кім Йо Чжон, заявила, що США повинні визнати нову реальність. За її словами, ядерна програма Північної Кореї остаточна і не буде предметом переговорів. Пізніше сам Кім Чен Ин оголосив нову стратегію, спрямовану на одночасний розвиток ядерних сил і звичайних збройних сил.

Таким чином, співпраця між Північною Кореєю та Іраном у військовій сфері має серйозні наслідки для регіональної та глобальної безпеки. Вона підкреслює важливість міжнародної співпраці для стримування розповсюдження зброї масового ураження та збереження стабільності у світі.

Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/pivnichna-koreya-40-rokiv-buduvala-raketnu-1777697673.html