В Україні запровадили експериментальний проект, покликаний спростити оформлення документів у сфері будівництва. Цей крок є важливим для підвищення прозорості та ефективності адміністративних послуг.

У квітні 2023 року уряд України ухвалив постанову, яка дала старт новому експериментальному проекту в сфері будівництва. Як повідомляє РБК-Україна, посилаючись на голову комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олену Шуляк, цей проект має на меті вдосконалити процедуру видачі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених об’єктів.

Проект передбачає реалізацію альтернативного підходу до надання адміністративних послуг у будівництві. Замовники будівництва тепер можуть обирати, куди подавати документи: до місцевих органів Держархбудконтролю або до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). Це стосується об’єктів з класом наслідків СС1 та СС2, зокрема, подання повідомлень про початок будівництва, отримання необхідних дозволів та введення об’єктів в експлуатацію.

Реформа в сфері архітектурного контролю

Ініціатива щодо експериментального проекту не є новою. Вона вже була запропонована в законопроекті №5655 про містобудівну реформу. Сфера державного архітектурно-будівельного контролю протягом багатьох років характеризувалася непрозорими, забюрократизованими та неефективними механізмами надання адміністративних послуг. Це стало передумовою для початку реформи у березні 2020 року, в рамках якої була створена нова структура — ДІАМ.

За словами Олени Шуляк, нова структура, ДІАМ, функціонує прозоро та ефективно. Розгляд заяв на отримання дозволів на будівельні роботи здійснюється оперативно, а комунікація із замовниками будівництва налагоджена на високому рівні. Замовники отримують повну інформацію про хід розгляду їхніх заяв, наявні недоліки та шляхи їх усунення.

Наслідки та перспективи експериментального проекту

Експериментальний проект має на меті підвищити ефективність, доступність і прозорість ухвалення рішень під час надання адміністративних послуг у сфері містобудування. Це стане можливим завдяки використанню функціональних можливостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

Завдяки експерименту замовники отримують можливість вибору, куди звертатися за дозволом на будівництво об’єктів СС1 та СС2 та введенням їх в експлуатацію. Це сприятиме прозорості, конкуренції та цифровій передбачуваності системи. Олена Шуляк наголосила на важливості звіту про результати реалізації експерименту, який Мінрозвитку спільно з ДІАМ подасть до Кабінету Міністрів після його завершення.

З огляду на необхідність відбудови територій, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, такий підхід до дерегуляції сфери містобудування є вкрай важливим. Він дає замовнику більше вибору, а системі — більше прозорості, конкуренції й цифрової передбачуваності.

Олена Шуляк: “Цей експеримент важливий насамперед тим, що дає замовнику більше вибору, а самій системі – більше прозорості, конкуренції й цифрової передбачуваності”.

Результати цього експериментального проекту можуть стати основою для подальших реформ у сфері містобудування, спрямованих на спрощення та вдосконалення процедур отримання дозвільних документів. Це, своєю чергою, може прискорити темпи будівництва та сприяти економічному відновленню країни.

Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/ukrayini-zapustili-vazhliviy-budivelniy-eksperiment-1777379136.html