Ухвалення 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії зіткнулося з численними перешкодами, що ускладнює процес. Це питання залишається актуальним через зростаючий тиск на Росію у зв’язку з війною.
Спроба ухвалити 21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії виявилася надзвичайно складною. Україна сподівалася, що з відходом прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з політичної арени процес стане простішим. Однак, на практиці ситуація лише ускладнилася. Згідно з даними, опублікованими Politico, на які посилається РБК-Україна, 22 липня посли країн ЄС знову спробують узгодити новий пакет санкцій проти Росії.
Цікаво, що після відходу Орбана країни-члени ЄС вже послабили або вилучили низку ключових обмежень, намагаючись захистити власні економічні інтереси в різних галузях, таких як енергетика, рибопереробка, банківська справа та судноплавство. До цього часу головною перепоною для ухвалення санкцій був Будапешт, але тепер окремі держави змушені відкрито відстоювати свої економічні інтереси.
Несподівані протидії
Фінський депутат Європарламенту Вілле Нійністьо висловив своє невдоволення тим, скільки держав-членів наразі гальмують процес ухвалення санкцій. Він наголосив, що зараз надзвичайно важливо посилювати санкції проти Росії, оскільки країна починає відчувати тиск як на внутрішню економіку, так і на суспільні настрої.
Однією з країн, що виступили проти 21-го пакета санкцій, стала Греція. Вона не погоджується із запропонованою забороною для європейських компаній транспортувати російський скраплений природний газ до третіх країн. Відомо також, що Австрія чинить опір з огляду на інтереси банку Raiffeisen, другого за величиною банку країни. Ця фінансова установа вже тривалий час вимагає компенсації за, на її думку, незаконну експропріацію активів у Росії на суму 2,44 млрд євро.
Болгарія також не підтримує санкції проти предстоятеля Російської православної церкви патріарха Кирила, а також обмеження щодо колишніх російських військовослужбовців. Тим часом Франція та Італія виступають проти обмежень щодо колишніх російських військових, зазначаючи, що механізм визначення осіб, на яких поширюватимуться ці заходи, ще не готовий до практичного застосування.
Контекст та наслідки
Незважаючи на всі зусилля, 15 липня посли країн Європейського Союзу вкотре не змогли досягти згоди щодо прийняття 21-го пакета санкцій проти Росії. Ця ситуація свідчить про те, що ЄС потрапив у “глухий кут” у питанні нових санкцій.
Важливо розуміти, що ці санкції мають на меті чинити тиск на Росію з метою зміни її агресивної політики. Проте, якщо ЄС не зможе швидко домовитися про їх впровадження, це може призвести до послаблення ефективності санкційного режиму та погіршення єдності серед країн-членів Союзу.
Відомо також, що колишній президент США Дональд Трамп висловив бажання змінити проєкт “пекельних санкцій” проти Росії, що може внести додаткову невизначеність у вже складний процес.
У цьому контексті важливо, щоб країни ЄС знайшли спосіб подолати внутрішні розбіжності та ухвалити спільне рішення, яке б відповідало як їхнім національним інтересам, так і загальному курсу на посилення тиску на Росію. Тільки тоді санкції зможуть стати ефективним інструментом у стримуванні агресії та підтримці міжнародного права.
Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/nespodivanka-i-rozcharuvannya-chomu-bagato-1784702453.html