США та Іран готуються до другого раунду переговорів щодо розмороження активів, які мають вирішальне значення для економіки Ірану. Це може мати суттєві наслідки для глобальної дипломатії.

Переговори між США та Іраном знову опинилися в центрі уваги міжнародної спільноти. На кону стоїть доля іранських активів, заморожених в різних країнах світу, включаючи США, Китай та Індію. Президент США Дональд Трамп вже заявив, що не планує розморожувати 20 мільярдів доларів в обмін на збагачений уран, проте Іран наполягає на поверненні хоча б частини коштів як жесту “зміцнення довіри”.

Іранські активи були заморожені ще з 1979 року, коли президент США Джиммі Картер ухвалив це рішення після захоплення американських заручників у Тегерані. Відтоді санкції лише посилювалися через ядерну програму Ірану та його підтримку тероризму. Ситуація з активами нагадує гойдалки: у 2015 році, за часів Барака Обами, Іран отримав доступ до частини коштів в обмін на ядерну угоду, але у 2018 році Дональд Трамп розірвав домовленість, і кошти знову стали недоступними.

Станом на сьогодні, іранські активи розміщені в різних країнах світу. Найбільші суми знаходяться в Китаї — щонайменше 20 мільярдів доларів, в Індії — близько 7 мільярдів, а також в Іраку та Катарі — по 6 мільярдів доларів у кожній країні. У США заблоковані близько 2 мільярдів доларів, тоді як в Європейському Союзі, зокрема в Люксембурзі, знаходяться 1,6 мільярда доларів. Японія теж має близько 1,5 мільярда доларів іранських коштів.

Економічні та політичні наслідки

Економіка Ірану перебуває у важкому стані через довготривалі санкції та величезну інфляцію. Повернення заморожених активів для Тегерана є питанням виживання. Академічна директорка Кембриджського університету Роксан Фарманфармаян зазначає, що розморожування коштів дозволить Ірану боротися з інфляцією та модернізувати інфраструктуру. Це також дасть можливість повернути кошти, зароблені від продажу нафти, назад в економіку країни, а також контролювати коливання валютних курсів.

Політолог Кріс Фезерстоун з Йоркського університету вважає, що розморожування активів з боку США стане потужним дипломатичним сигналом. Проте непередбачуваність адміністрації Трампа робить будь-які прогнози ризикованими. Дональд Трамп пообіцяв, що вже “за день-два” буде готова угода з Тегераном, а зустріч делегацій має відбутися цими вихідними. ЗМІ також зазначають, що лідер США може піти на поступки Ірану через зростання цін на енергоносії.

Іран, зі свого боку, вимагав повернення доходів, заблокованих в іноземних банках, ще до початку будь-яких офіційних переговорів. Однак перший раунд зустрічей в Пакистані не дав жодних результатів, хоча після початку блокади портів Іран став більш зговірливим. Ситуація може прояснитися вже 22 квітня, коли закінчується термін чинного режиму припинення вогню.

Можливі сценарії

На тлі цих подій, можливі сценарії розвитку можуть бути різними. Якщо США та Іран досягнуть домовленості про часткове розморожування активів, це може стати поштовхом для поліпшення економічної ситуації в Ірані. Це також може вплинути на зниження напруги в регіоні та сприяти стабілізації цін на нафту на світових ринках.

Однак, якщо переговори зазнають невдачі, це може призвести до подальшої ескалації конфлікту між країнами. Іран може вдатися до більш агресивних дій у відповідь на блокаду активів, що може загострити військову та політичну ситуацію на Близькому Сході.

Таким чином, доля іранських активів залишається критично важливою як для економіки Ірану, так і для глобальної політичної стабільності. Найближчі дні можуть стати вирішальними у визначенні подальшого курсу подій у відносинах між США та Іраном.

Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/100-milyardiv-tegeranu-de-zberigayutsya-tsi-1776479627.html